По мотивам прослуханого 58-ого випуску „Рунетології” вирішив згрупувати почуті корисні думки в один матеріал, який найзручніше буде розмістити тут.
Цього разу гостем програми став генеральний директор компанії „Юмісофт” Сергей Котырев. Згідно рейтингу Tagline 2010 платна CMS „Юмі” цієї компанії впевнено посідає друге місце в Рунеті після „Бітрікса”.
За освітою Сергей і близько не технар – він економіст, що не просто не заважає, а навпаки допомагає в керуванні веб компанією. В процесі розмови гендиректор Юмісофта навіть висловив думку, що проблема деяких веб студій в тому, що ними керують саме програмісти, а не управлінці та економісти. Що ж, гадаю, зерно істини тут є.
Що цікавого розповів Сергей? Зрозуміло, що мова не йшла про скриптові мови, порівняння фреймворків чи архітектуру СМS. Натомість слухачі отримали дещо інше.
Перше, що хотілося б виділити – це типізація стратегій завоювання ринку. Сергей розповів про три можливі шляхи:
• стратегія найнижчих цін
• стратегія унікальності – ти пропонуєш клієнту щось таке, чого немає в твоїх конкурентів
• використання нішовості – наприклад ви не випускаєте гітари, ви випускаєте лише гітари для лівшів.
„Юмісофт” використала останню стратегію – на перших порах вони зосередились лише на кількох крупних замовниках, що дало свої плоди.
Яскравий приклад, коли маркетинг та економіка успішно застосовуються в веб-бізнесі.
Далі Сергей пояснив особливості сучасного ринку СМS. Багато з почутого стало для мене новим. Як відомо, сучасні СМS поділяють на відкриті безкоштовні проекти (згадаймо Джумлу і Вордпрес) та закриті платні системи (Бітрікс, Юмі …). І ті і інші активно використовуються веб-студіями. Як таке можливо? Все просто – адже споживач заплатить … в будь-якому випадку. У випадку з безкоштовними він отримує їх безкоштовно, але платить за саппорт та інші додаткові послуги. Ця схема більше поширена на Заході. У випадку з платними СМS людина платить за систему, а саппорт отримує безкоштовно. Такий механізм отримав поширення в Росії. Сергей пояснює це простою різницею в ментальності – „Наші люди психологічно готові платити за продукт, але не за послуги.”.
Так-с… Що ще цікавого варто згадати… Напишу про бачення Котырева майбутнього своєї студії. Для нього очевидний наступаючий прогрес „хмар” і незворотність того, що частина веб-сервісів скоро переберуться туди. Тому в планах вже є розробка версії „Юмі” для хмар. Вона буде менш гнучкою, зате більш простою. В ідеалі, користувач повинен буде отримати власний сайт всього в кілька кліків. Таким чином „Юмісофт” пропонуватиме два варіанти своєї системи – традиційну коробочну і нову „хмарну”.
P.S. Звичайно ж я не відмовив собі в задоволенні „поганяти” демонстраційну версію Юмі. Глибоко в системі не копався, але на перший погляд нічим особливим вона не вразила. Все та ж повільність характерна для більшості СМS, все то й же TinyMCE в якості редактора, все та ж jQuery зі сторони JavaScript. Ну і так далі. Добротна, продумана, але не більше.
Що лише підтверджує думку – головне створити не найкращу СМS, головне знайти найкращих людей, які допоможуть заробити на ній гроші :-)
P.S.S. Чому я пишу ім’я гендиректора “Юмісофт” російською? Все просто – з усіх теорій як вірно писати іншомовні імена мені найбільше довподоби ось цей підхід.